A A A A+

Paralele historyczne. Історичні паралелі.

Ukraińska Republika Ludowa (1917 – 1921) i obecna wojna z Rosją.

Українська Народна Республіка (1917 — 1921) та нинішня війна з Росією.

Dziś, jak sto lat temu, naród ukraiński bohatersko walczy o swoją niepodzielność i niepodległość. Tak jak wtedy, północny sąsiad zagraża ukraińskiej państwowości – 24 lutego 2022 r. Rosja rozpoczęła zmasowaną inwazję na Ukrainę. Od prawie dwóch miesięcy Ukraińcy zaciekle stawiają opór wrogowi.

Ukraińska rewolucja lat 1917-1921 rozpoczęła się w warunkach rewolucyjnych wstrząsów, które ogarnęły Imperium Rosyjskie w marcu 1917 roku. Następnie naród ukraiński, reprezentowany przez swój pierwszy parlament ludowy – Centralną Radę Ukraińską – ogłosił całemu światu swoją niezwyciężoną wolę odrodzenia niepodległego państwa ukraińskiego i uznał Ukraińską Republikę Ludową za suwerenną i niezależną. Ale Rosja, przefarbowana na czerwony kolor komunizmu, nie uznała najświętszych praw narodu ukraińskiego do samostanowienia i wyruszyła na wojnę z młodą Republiką Ukraińską. Przez 3 lata państwo ukraińskie toczyło twardą, krwawą walkę z moskiewskimi komunistami. Mimo podpisanego w kwietniu 1920 r. sojuszu o wspólnej akcji zbrojnej między Polską a Ukrainą, nie udało się pokonać bolszewików – pod koniec 1920 r. armia Ukraińskiej Republiki Ludowej pod naciskiem bolszewickiej Rosji została zmuszona do odwrotu za Zbrucz – władzę sowiecką ustanowiono na niemal całym terytorium środkowej i wschodniej Ukrainy. Spośród wielu miejsc pobytu rządu ukraińskiego w Polsce wybrano miasto Tarnów.

Archiwum Narodowe w Krakowie przechowuje cenne materiały związane z działalnością Rządu Ukraińskiej Republiki Ludowej (URL) w Tarnowie w latach 1917-1922. Część z tych materiałów została już pokazana na wystawie „Rząd na uchodźstwie. Kancelaria poza krajem”, którą można było oglądać od września do-listopada 2021 r. Zaprezentowano na niej banknoty URL, papiery wartościowe, pieczęcie urzędów państwowych, różnych organizacji i stowarzyszeń, fotografie, znaczki pocztowe, koperty i pocztówki z hasłami patriotycznymi itp. Te materiały są bardzo ważne dla Ukraińców. Pamięć o istnieniu własnego państwa w latach 1917-1921 jest jednym z kamieni węgielnych kształtowania się nowoczesnej tożsamości narodowej, zawsze inspirowała i nadal inspiruje kontynuację walki wyzwoleńczej.

Dziś prezentujemy prasę ukraińską, która jest częścią zbioru archiwalnego rządu URL w Tarnowie (obecnie w archiwum opracowano 28 jednostek archiwalnych). Są to gazety wydawane w latach 1918-1924 zarówno na Ukrainie, jak i w Polsce w okresie międzywojennym. Do najciekawszych gazet, które opowiadają o wydarzeniach Ukraińskiej Rewolucji Ludowej, należą publikacje patriotyczne „Ukraina”, „Syn Ukrainy”, „Republika” i inne. Opisują sytuację polityczną i militarną na Ukrainie podczas jej konfrontacji z głównym wrogiem, bolszewicką Rosją.

Artykuły prezentowane na wystawie są wołaniem rządu Ukraińskiej Republiki Ludowej do narodów świata o wsparcie Ukrainy i Polski w walce z rosyjskim agresorem oraz apelem kierownictwa URL do narodu ukraińskiego o obronę ojczyzny i zaprowadzenie pokoju w niegdyś żyznej, ale teraz zniszczonej ziemi ukraińskiej. Podsumowują wydarzenia militarne na froncie ukraińsko-bolszewickim, informują o sytuacji międzynarodowej wokół wydarzeń na Ukrainie, solidarności międzynarodowej, o walce Ukraińców z najeźdźcą i terrorze bolszewickim na terenach okupowanych.

Historia się powtarza. A te materiały ze stuletnich gazet mówią o tym bardzo wymownie.

Jeśli nie spojrzy się na daty niektórych publikacji, może się wydawać, że mówimy o wydarzeniach dzisiejszej wojny na Ukrainie: o niesprowokowanym rosyjskim ataku na Ukrainę (pierwsze dwie agresje na początku XX w. bolszewicka Rosja przeprowadziła właśnie przeciw Ukrainie); masowej propagandzie bolszewickiej; niewiarygodnym oporze armii ukraińskiej wobec agresora; o podnoszeniu ducha narodowego i patriotyzmie; pomocy wojskowej; trudnej walce Ukrainy na froncie dyplomatycznym i dużej liczbie zapewnień o pomocy Ukrainie ze strony państw europejskich, które niestety często nie były realizowane; o masowym terrorze na terytoriach okupowanych przez bolszewików i oporze ludności. Ale najgorsze jest to, że tak jak na początku XX wieku tak i dziś wojna przynosi nieodwracalny smutek, zniszczenie, pokazuje całą bezsensowność agresora, który niszczy nie tylko przyszłość innych narodów, ale i swoją.

„Naród ukraiński, reprezentowany przez Zjazd Ludu Pracującego Ukrainy, pyta wolne narody reprezentowane przez ich rządy: jakim prawem stosuje się przemoc wobec pokojowej i pracowitej ludności Ukrainy; … Naród ukraiński nie chce wojny z nikim, ale chce żyć spokojnie i cicho, tworząc dla siebie porządek odpowiadający jego historycznej władzy.” (Gazeta „Republika”, 9 lutego 1919, str. 1).

Сьогодні як і сто років тому українська нація героїчно бореться за свою соборність і незалежність. Як і тоді північний сусід зазіхає на українську державність — 24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Вже майже два місяці український народ чинить ворогові запеклий опір.

Українська революція 1917-1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917 року. Тоді український народ в особі свого першого народного парламенту – Центральної Української Ради — проголосив на весь світ свою непереможну волю відродити незалежну Українську державу і визнав Українську Народну Республіку суверенною та незалежною. Але Росія, перефарбована у червоний колір комунізму, не визнала найсвятіших прав українського народу на самовизнання й пішла війною проти молодої Української Республіки.

Протягом 3-х років українська держава провадила тяжку криваву боротьбу за свою волю проти московських комуністів. Не зважаючи на союз підписаний в квітні 1920 р. про спільні військові дії між Польською та Українською державами, не вдалося перемогти більшовиків – наприкінці 1920 р. Армія Української Народної Республіки під натиском більщовицької Росії була змушена перейти за Збруч — радянську владу було встановлено практично на всій території Центральної та східної України.

Серед багатьох місць для перебування українського уряду в Польщі було обрано місто Тарнов.

В Національному архіві Кракова зберігаються цінні матеріали, пов’язані з діяльністю Уряду Української Народної республіки (УНР) в Тарнові за 1917 — 1922 рр.  Частина цих матеріалів вже була оприлюднена на виставці “Уряд в еміграції. Канцелярія за кордоном”, яка проходила у вересні – листопаді 2021 року. На ній було представлено банкноти УНР, цінні папери, печатки урядових установ, різних організацій та товариств, фотографії, марки, конверти з патріотичними закликами тощо.

Ці матеріали є дуже важливі для українців. Пам’ять про існування власної держави у 1917 — 1921 рр. є одним з наріжних каменів формування модерної національної ідентичності, завжди надихала і надихає на продовження визвольної боротьби.

Сьогодні ми презентуємо українську пресу, яка входить до архівного зібрання уряду УНР в Тарнові (на даний час в архіві опрацьовано 28 підшивок газет).  Це газети, що виходили протягом 1918 — 1924 рр. як в Україні, так і у Польщі у міжвоєнний період.

Серед найбільш цікавих газет, які розповідають про перебіг подій Української Народної Революції, є видання патріотичного спрямування “Україна”, “Син України”, “Республіка” тощо. В них розкривається політична та військова ситуація в Україні в часи її протистояння проти свого головного ворога — більшовицької Росії.

Статті, що представлено на виставці — це нота уряду УНР до народів світу підтримати Україну і Польщу у боротьбі проти російського агресора та заклики вищого керівництва УНР до українського народу боронити свою батьківщину та встановити мир на колись благодатній, а нині зруйнованій українській землі; зведення про військові події на українсько-більшовицькому фронті; інформації про міжнародну ситуацію навколо подій в Україні, міжнародну солідарність; про боротьбу українців проти загарбників та більшовицький терор на окупованих ними територіях.

Історія повторюється. І про це дуже красномовно говорять саме ці матеріали з газет  100-річної давнини.

Якщо не дивитися на дати деяких з публікацій, може здатися, що мова йде про події сьогоднішньої війни в Україні: нічим не спровокований напад Росії на Україну (перші свої дві агресії радянська Росія на початку ХХ століття здійснила саме проти України); масована більшовицька пропаганда; неймовірний супротив агресору українським військом; піднесення національного духу і патріотизму; допомога фронту; важка боротьба України на дипломатичному фронті і велика кількість намірів країн Європи допомогти Україні, які нажаль, дуже часто не були реалізовані; масовий терор на окупованих більшовиками територіях і спротив населення.

Але найстрашніше — це те, що як і на початку  ХХ століття так і сьогодні війна несе непоправне горе, руйнування, показує всю безглуздість дій агрессора, який нищить не тільки майбутнє інших народів, але і свого.

“Український народ в особі Конгресу Трудового Люду України питає вільні народи в особі їх урядів: по якому праву твориться насильство над мирним і трудолюбивим населенням України і що несуть на вістрях своїх штиків війська, що без згоди, а проти волі Українського народу появляються на його землі.

…Український народ на бажає війни ні з ким, а бажає жити мирно, тихо, утворивши сам для себе той лад, який відповідає його історичній владі.” (газета “Республіка”, 09 лютого 1919 р., арк.1).

Galerię przygotowały:

Ludmiła Leonova – Archiwum Państwowe Obwodu Rówieńskiego w Równem, Ukraina

Iwona Fischer – Archiwum Narodowe w Krakowie, Polska

Zapraszamy do obejrzenia wystawy: ” Paralele historyczne. Ukraińska Republika Ludowa (1917 – 1921) i obecna wojna z Rosją” w polskiej i ukraińskiej wersji językowej

 

Zobacz także